Ель-Мінья – адміністративний центр губернаторства (мухафази) Мінья в Єгипті. За даними перепису 2006 року в місті проживає близько — 235 000 чоловік.
Ель-Мінья – одне з найдавніших міст Єгипту. Назва міста походить від давньоєгипетської назви Меньят Хуфу. Назва може співвідноситися з відомою давньоєгипетською традицією або жертовним обрядом, коли жіночу статуетку топили у водах Нілу як жертвопринесення, щоб викликати на річці ранній і високий паводок.
Більшість жителів Ель-Міньї копти. Коптською мовою місто називалося Тмуне або Тмоне, що означає «місце проживання», оскільки у 20 км від Ель-Міньї, на східному березі Нілу, розташований монастир, побудований в ім’я Пресвятої Богородиці. Особливим шануванням в монастирі користується храм, який був споруджений в 328 р. імператрицею Оленою в печері, де за легендою знайшло собі притулок Святе сімейство під час втечі в Єгипет. В Ель-Міньє був виявлений коптський текст Євангелія від Іуди в складі Кодексу Чакос.
Ель-Мінья розташована приблизно в 250 кілометрах на південь від Каїра. Місто знаходиться на західному березі Нілу. Місцеві жителі називають її «перлиною Верхнього Єгипту» (дослівно з арабської — Наречена або Русалка Верхнього Єгипту). Місто займає стратегічне положення в середньому Єгипті між півднем і північчю. Місто справляє, скоріше, провінційне і навіть сонне враження, в порівнянні з іншими центрами у верхній течії Нілу. Але при цьому Ель-Мінья представляється чудовим відправним пунктом для екскурсій до пам’яток Стародавнього Єгипту. Ель-Мінья спланована так, що більшість її вулиць перетинаються під прямим кутом. У місті залишилося багато старих колоніальних особняків, побудованих італійськими архітекторами для місцевих бавовняних магнатів. У місті розвинена вовняна, бавовняна і харчова промисловість. Розташована залізнична станція на гілці Каїр-Асуан.
